Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

ряд років

  • 1 ряд

    1) ря́д, -у

    в пе́рвом \ряд ду́ парте́ра — в пе́ршому ря́ді парте́ру

    два \ряд да́ зубо́в — два ряди́ зубі́в

    \ряд д ура́на — хим. ряд ура́ну

    тригонометри́ческий \ряд д — мат. тригонометри́чний ря́д

    2) ( строй в одну линию) ряд, ла́ва; ( шеренга) шере́нга, ше́рег, -у и шере́г, шере́га

    стать в пять \ряд до́в — ста́ти в п'ять ряді́в; в пе́рвых

    \ряд да́х — у пе́рших ряда́х (ла́вах)

    3)

    \ряд ды — (мн.: совокупность лиц, объединённых какой-л. организацией, общими идеями) ла́ви, род. п. лав, ряди́, род. п. ряді́в

    4) (совокупность чего-л. следующего одно за другим; вереница; некоторое количество чего-л.) ряд, ни́зка; ( шеренга) шере́нга, шерег, шере́га

    дли́нный \ряд д дней (лет) — до́вгий ряд днів (років), бага́то (чима́ло) [до́вгих] днів (ро́кі́в)

    \ряд д поколе́ний — ряд поколі́нь, бага́то (чима́ло; несколько: кі́лька) поколі́нь

    \ряд де слу́чаев — у ряді ви́падків

    по \ряд ду причи́н — з ря́ду причи́н

    в \ряд де городо́в — у кілько́х (у багатьо́х) міста́х

    \ряд д собы́тий — ни́зка поді́й

    дли́нный \ряд д автомаши́н — до́вгий ряд (шерег) автомаши́н, до́вга ни́зка автомаши́н

    5) (ларьки, прилавки) ряд

    \ряд ды́ — (мн.: рынок, торговое здание) ряди́

    кра́сные \ряд ды́ — мануфакту́рні ряди́ (крамни́ці); (строения диал.) перія́

    6) с.-х. рядо́к, -дка́, ря́д; ( полоса покоса) ру́чка; (вал скошенной травы, хлебов) вал, -у, вало́к, -лка́
    7) см. пробор
    8) ( очередь) ряд
    9) (договор; уговор) ист., ряд

    в \ряд ду́ кого́-чего́ — серед ко́го-чо́го

    из \ряд да вон [выходя́щий] — незвича́йний, надзвича́йний, неаби́який; ( небывалый) нечу́ваний, небува́лий

    Русско-украинский словарь > ряд

  • 2 series

    n (pl без змін)
    1) ряд, низка

    in series — по порядку, послідовно

    2) серія, випуск; комплект
    3) геол. відділ, система

    series connectionел. послідовне з'єднання

    binominal seriesмат. біномінальний ряд

    * * *
    I n; (pl без змін)
    1) ряд (мaт.); in series один по порядку; послідовно
    2) серія, випуск; комплект; група
    3) гeoл. світа; відділ, система
    4) кiнo, тб. багатосерійний фільм, в якому кожна серія є закінченим епізодом
    II a; ел.

    English-Ukrainian dictionary > series

  • 3 Баранович, Лазар

    Баранович, Лазар (1620, Білорусія - 1693) - укр. церковний і громадський діяч, письменник і мислитель. Освіту здобув у КМА, у цьому ж закладі ряд років викладав поетику й риторику. У 1650 р. був призначений ректором академії, а від 1657 р. - Чернігівський архієпископ. Прихильник активного життя ченців та участі церкви в громадських справах, а також підпорядкованості укр. церкви Константинопольському патріархові. Організував Чернігівську колегію з латин, мовою викладання (1674), друкарню, де було видано біля 50 кн. церковнослов'ян., латин, йпольськ. мовами. Серед них і його власні твори. Б. - автор численних проповідей, орієнтованих на освіченого слухача, а також віршів, панегіриків, полемічних творів. За філософськими поглядами Б. - типовий представник Києво-Могилянської філософської школи, який у межах барокової схоластики поєднав елементи античних, патристичних, ренесансних, реформаційних вчень у їх укр. рецепції. Ідеалом досконалої людини вважав таку, що завдяки вірі й освіті із "зовнішньої", грішної, перетворилася на духовну, "внутрішню", людину М. ожливість гармонізації суспільних відносин і оновлення суспільства пов'язував із "перехрещенням" народу, під яким розумів масове освітнє і моральне вдосконалення. Таке досконале суспільство, на думку Б., мав очолювати ідеальний державний діяч - "філософ на троні".
    [br]
    Осн. тв.: "Меч духовний" (1666); "Лютня Аполлонова" (1671); "Труби словес проповідних на дні нарочиті" (1674); "Тріодіон" (1685).

    Філософський енциклопедичний словник > Баранович, Лазар

  • 4 около

    предл. с род. п. и нар.
    1) (вокруг, кругом) коло, навколо, довкола, наоколо, надоколо, округ, округи, навкруг, навкруги кого, чого. Ходить вокруг да около - ходити коло та навколо, ходити околе[я]сом. См. В(о)круг, Кругом;
    2) (возле, подле) коло, біля, побіля, край, побіч, побік, обік кого, чого, попри кого (що), при чому, під чим, над чим, нар. поміж. Около дороги - край (біля) дороги, при дорозі, над шляхом. Около двора - коло двора, біля двора, під двором. См. Возле, Подле;
    3) (приблизительно) трохи не, мало не, під що, близько чого, (і)з що. Я не видал его около трёх лет - я не бачив його мало не три роки. Прошло около десяти лет с тех пор, как… - мало (трохи) не десять років минуло з того часу, як… Он получает около ста рублей - він здобуває близько сотні карбованців. Я сделал около пяти вёрст - я пройшов близько п'яти верстов, я увійшов верстов із п'ять. Ему около тридцати лет - йому близько трицятьох років. Ему лет тридцать или около того - йому років з трицять або близько того. Это вам будет стоить около пяти рублей - це вас (вам) коштуватиме карбованців із п'ять. Туда будет около десяти вёрст - туди буде вестов із десять. Который час? - Уже около девяти - котра година? - Вже близько дев'яти (під дев'ять). Я приходил к вам около девяти часов - я приходив до вас годині о дев'ятій. Около полудня, полуночи - близько півдня, півночи, над південь, над північ. Нас было около ста человек - нас було душ із сто (із сотню).
    * * *
    1) нареч. по́ряд, по́руч, побі́ля и побіля́; ( вокруг) навко́ло, навкруги́; наврку́ж, довкру́ж; ( кругом) круго́м; ( поблизости) поблизу́
    2) (предл. с род. п.: возле) ко́ло, бі́ля; ( подле) побіля́, кра́й, окра́й; ( рядом) по́ряд, по́руч; (у чего-л.) під, по́під, при, по́при; ( вокруг) навко́ло
    3) (предл. с род. п.: почти, приблизительно) бли́зько, ко́ло, ма́йже; бі́ля, ма́ло не, тро́хи не, що́сь із; (перед числ., сущ. со значением количества, меры) з, із, зо, зі

    Русско-украинский словарь > около

  • 5 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 6 train

    1. n
    1) поїзд, потяг; состав

    boat train — поїзд, узгоджений з розкладом пароплавів

    down train — поїзд, який іде з Лондона (з великого міста)

    up train — поїзд, що йде у Лондон (у велике місто)

    fast (express) train — швидкий поїзд

    the morning (the night) train — ранковий (нічний) поїзд

    wild train — поїзд, що йде не за розкладом

    to lose (to miss) one's train — спізнитися на поїзд

    to make (to catch, to nick) the train — устигнути на поїзд

    to take the train — сісти у поїзд, поїхати поїздом

    2) процесія, кортеж
    3) караван
    4) військ. обоз
    5) почет; натовп (шанувальників)
    6) ланцюг, ряд, низка (подій)
    7) шлейф (сукні)
    8) хвіст (павича)
    9) наслідок, результат
    10) pl військ. тили
    11) військ. азимут (гармати)
    12) військ. наводка за азимутом
    13) серія (хвиль)
    14) послідовний ряд
    15) мет. прокатний стан
    16) тех. зубчаста передача
    17) тех. система (важелів)

    train bombingвійськ. серійне бомбометання

    train butcherамер. рознощик у поїзді

    train officerвійськ. начальник ешелону

    train serviceзал. служба руху

    gravy trainамер., розм. тепленьке місце, «годівниця»

    2. v
    1) розм. їхати поїздом
    2) амер., розм. водитися, зв'язатися (з кимсьwith)
    3) принаджувати, заманювати
    4) виховувати; учити; привчати (до чогось)
    5) навчати (чогось); готувати (до чогось)
    6) тренувати (ся)

    to train for a boxing matchтренувати (ся) перед матчем з боксу

    7) дресирувати (тварин); об'їжджати (коня)
    8) формувати (дерева); спрямовувати (ріст рослин)
    9) військ. наводити за азимутом
    * * *
    I [trein] n
    1) потяг; склад

    boat train — потяг, узгоджений з розкладом пароплавів

    goods /freight/ train — вантажний /товарний/ состав

    local /branchline/ train — місцевий потяг

    slow /stopping/ train — потяг, що йде зі всіма зупинками

    relief [excursion] train — додатковий [туристичний]потяг

    the morning [the night] train — уранішній [нічний]поїзд

    the 2:15 train — потяг, що відходить в 2:15

    wild train — потяг, що йде не за розкладом

    to travel by trainїхати або їздити поїздом

    to board /to take/ the train — сісти в потяг, поїхати потягом

    to lose /to miss/ one's train — запізнитися на потяг

    to make /to catch, to nick/ the train — поспішити на потяг

    the train is in — потяг прийшов; трактор з причіпом

    2) процесія, кортеж

    a train of camels — караван верблюдів; війск. обоз ( baggage train wagon train)

    4) свита, натовп (шанувальників, поклонників)

    a staff of 80 in smb's train — свита у складі 80 чоловік

    5) ряд, ланцюг, низка

    a train of misfortunes — ланцюг нещасть; смуга невдач

    a train of words — ряд слів; хід ( думок)

    to follow the train of smb 's thoughts — стежити за ходом чиєїсь думки

    to lose the train of smb 's thought — втратити нитку чиїхось міркувань; хід, розгортання, розвиток ( подій)

    6) шлейф, трен ( плаття); хвіст (павич, шлейф); хвіст (комети, метеор)

    in the train of — в результаті, унаслідок

    the war brought famine and disease in its train — війна принесла з собою голод, хвороби

    the ruins that they left in their train — розвалини, які вони залишили за собою; результати

    to write in the train of NN's studyйти ( у своїй книзі) шляхом, прокладеним дослідженнями NN

    8) pl війск. тили
    9) війск. азимут ( знаряддя); наводка за азимутом
    10) cпeц. серія (хвиль, коливань)

    wave trainфiз. цуг /серія/ хвиль; послідовний ряд

    11) метал. прокатний стан
    12) тex. зубчата передача; система важелів
    13) війск. запав
    15) icт. алюр ( коняки)
    ••

    in train — у готовності, напоготів

    to put /to set/ things in train — готувати до дії

    gravy trainaмep.; cл. "годівниця", тепленьке містечко

    to ride the gravy trainaмep.; cл. дістати тепленьке містечко; загрібати бариші

    II [trein] v

    to train from York to Leedsїхати ( поїздом) з Йорка в Лідс

    2) aмep. ( with) водити компанію; зв'язатися (з ким-н.)
    3) волочити, тягнути; волочитися, тягнутися
    4) icт. притягати, заманювати
    III [trein] v
    1) виховувати, вчити, привчати (до чого-н.); to train a child виховувати дитину

    to train smb 's taste — виховувати чий-н. смак

    trained to obedience — привчений до слухняності; привчати (дитину, домашню тварину) проситися

    2) навчати, готувати (що-н.); to train a girl in nursing навчати дівчину догляду за хворими

    to train hospital nurses [airmen, botanists] — готувати медичних сестер [льотчиків, ботаніків]

    to train smb for the stage [for the diplomatic service, for the army] — готувати кого-н. для виступів на сцені [для дипломатичної служби, до армії]

    to train smb for the navy /to serve in the navy/ — готувати кого-н. до флотської служби

    this school trained many good officers — з цієї школи випустилось багато хороших офіцерів; вчитися, навчатися, готуватися

    to train for priesthood — готуватися стати священиком, готуватися до кар'єри священика

    3) ( for) тренувати

    to train smb for a contest [for a championship] — готувати кого-н. до змагання [до чемпіонату]; тренуватися

    to train for a boatrace [for a boxing matçhˌ for a mountain-çlimbing] — тренуватися перед гонками на човнах[матчем з боксу, сходженням на гору]

    4) дресирувати ( тварин); об'їжджати ( коня)
    5) caд. формувати ( дерев); направляти ( ріст рослин)
    6) війск. (on, upon) наводити за азимутом

    he had trained his news camera on celebrities for 40 years — образн. протягом 40 років він тримав знаменитостей під прицілом своєї кінокамери

    English-Ukrainian dictionary > train

  • 7 train

    I [trein] n
    1) потяг; склад

    boat train — потяг, узгоджений з розкладом пароплавів

    goods /freight/ train — вантажний /товарний/ состав

    local /branchline/ train — місцевий потяг

    slow /stopping/ train — потяг, що йде зі всіма зупинками

    relief [excursion] train — додатковий [туристичний]потяг

    the morning [the night] train — уранішній [нічний]поїзд

    the 2:15 train — потяг, що відходить в 2:15

    wild train — потяг, що йде не за розкладом

    to travel by trainїхати або їздити поїздом

    to board /to take/ the train — сісти в потяг, поїхати потягом

    to lose /to miss/ one's train — запізнитися на потяг

    to make /to catch, to nick/ the train — поспішити на потяг

    the train is in — потяг прийшов; трактор з причіпом

    2) процесія, кортеж

    a train of camels — караван верблюдів; війск. обоз ( baggage train wagon train)

    4) свита, натовп (шанувальників, поклонників)

    a staff of 80 in smb's train — свита у складі 80 чоловік

    5) ряд, ланцюг, низка

    a train of misfortunes — ланцюг нещасть; смуга невдач

    a train of words — ряд слів; хід ( думок)

    to follow the train of smb 's thoughts — стежити за ходом чиєїсь думки

    to lose the train of smb 's thought — втратити нитку чиїхось міркувань; хід, розгортання, розвиток ( подій)

    6) шлейф, трен ( плаття); хвіст (павич, шлейф); хвіст (комети, метеор)

    in the train of — в результаті, унаслідок

    the war brought famine and disease in its train — війна принесла з собою голод, хвороби

    the ruins that they left in their train — розвалини, які вони залишили за собою; результати

    to write in the train of NN's studyйти ( у своїй книзі) шляхом, прокладеним дослідженнями NN

    8) pl війск. тили
    9) війск. азимут ( знаряддя); наводка за азимутом
    10) cпeц. серія (хвиль, коливань)

    wave trainфiз. цуг /серія/ хвиль; послідовний ряд

    11) метал. прокатний стан
    12) тex. зубчата передача; система важелів
    13) війск. запав
    15) icт. алюр ( коняки)
    ••

    in train — у готовності, напоготів

    to put /to set/ things in train — готувати до дії

    gravy trainaмep.; cл. "годівниця", тепленьке містечко

    to ride the gravy trainaмep.; cл. дістати тепленьке містечко; загрібати бариші

    II [trein] v

    to train from York to Leedsїхати ( поїздом) з Йорка в Лідс

    2) aмep. ( with) водити компанію; зв'язатися (з ким-н.)
    3) волочити, тягнути; волочитися, тягнутися
    4) icт. притягати, заманювати
    III [trein] v
    1) виховувати, вчити, привчати (до чого-н.); to train a child виховувати дитину

    to train smb 's taste — виховувати чий-н. смак

    trained to obedience — привчений до слухняності; привчати (дитину, домашню тварину) проситися

    2) навчати, готувати (що-н.); to train a girl in nursing навчати дівчину догляду за хворими

    to train hospital nurses [airmen, botanists] — готувати медичних сестер [льотчиків, ботаніків]

    to train smb for the stage [for the diplomatic service, for the army] — готувати кого-н. для виступів на сцені [для дипломатичної служби, до армії]

    to train smb for the navy /to serve in the navy/ — готувати кого-н. до флотської служби

    this school trained many good officers — з цієї школи випустилось багато хороших офіцерів; вчитися, навчатися, готуватися

    to train for priesthood — готуватися стати священиком, готуватися до кар'єри священика

    3) ( for) тренувати

    to train smb for a contest [for a championship] — готувати кого-н. до змагання [до чемпіонату]; тренуватися

    to train for a boatrace [for a boxing matçhˌ for a mountain-çlimbing] — тренуватися перед гонками на човнах[матчем з боксу, сходженням на гору]

    4) дресирувати ( тварин); об'їжджати ( коня)
    5) caд. формувати ( дерев); направляти ( ріст рослин)
    6) війск. (on, upon) наводити за азимутом

    he had trained his news camera on celebrities for 40 years — образн. протягом 40 років він тримав знаменитостей під прицілом своєї кінокамери

    English-Ukrainian dictionary > train

  • 8 космологія

    КОСМОЛОГІЯ ( від грецьк. κόσμοζ - всесвіт; λογοζ - слово, вчення) - наука, яка досліджує походження, еволюцію, структуру Всесвіту в цілому, його просторових і часових масштабів, матеріального наповнення: протозоряної речовини, зірок, зоряних асоціацій, галактичних систем. У формуванні наукової ідеї виникнення усього земного й небесного природним шляхом важливу роль відіграло багатовікове протиборство геоцентризму і геліоцентризму. Наукова К. завдячує своїм виникненням не тільки практиці астрономічних спостережень, а й створенню та удосконаленню фундаментальних фізичних теорій. Наукова форма К. залежить від того, яка саме фізична теорія лежить в основі опису Всесвіту. Згідно з цим, розрізняють ньютонівську К., загальнорелятивістську К., квантовопольову К. Ньютонівська К., яка базується на механіці та теорії тяжіння Ньютона, дала ключ до законів руху небесних тіл і разом з тим ввела у фізику концепцію однорідного і нескінченного простору й часу. Загальнорелятивістська К. заснована на загальній теорії відносності Ейнштейна та працях Фридмана, в яких показано, що Всесвіт, заповнений речовиною, яка гравітує, не може бути стаціонарним; він може або розширюватися, або стискатися. Найважливішими спостереженнями, які підтвердили фридманівські моделі Всесвіту, стали два відкриття; в 1929 р. - ефекту "розбігання" галактик (т. зв. "червоне зміщення") і в 1969 р. - реліктового випромінювання. Квантово-польова К. (або інакше - К. "Великого Вибуху"), яка виникла на базі поєднання принципів квантової теорії поля і загальної теорії відносності, приводить до фізичної схеми, яка по-новому відповідає на одвічні космологічні питання. Згідно з К. "Великого Вибуху", Всесвіт має історію, яка почалася понад 15 млрд. років тому. Відповіді на питання про те, якою є фізична природа "Великого Вибуху" і що було до нього, можливі лише в межах квантової теорії поля, для якої органічними є процеси народження й знищення різних квантових збуджень - хвиль, часток, систем часток і полів. Всесвіт тут моделюється як специфічна гравітаційно пов ' язана система частокіполів, яка у процесі розвитку проходить ряд послідовних станів.
    В. Лук'янець

    Філософський енциклопедичний словник > космологія

  • 9 succession

    n
    1) послідовність

    in succession — підряд, один за одним

    2) спадкоємність, наступність
    3) нащадки, спадкоємці
    4) безперервний ряд
    5) юр. правонаступництво; успадкування
    6) юр. спадок; майно, що переходить у спадщину
    7) престолонаслідування

    apostolic succession pen. — передача апостольської благодаті

    succession saleюр. продаж з торгів спадкоємного майна

    the S. States — іст. держави, що утворилися після розпаду Австро-Угорщини (за Версальським договором)

    * * *
    n
    1) наступність, спадковість
    2) нащадки, спадкоємці

    in succession — підряд, один за одним, послідовно

    succession of plantsбoт. сукцесія

    5) юp. правонаступництво; успадкування
    6) юp. спадщина, майно, що переходить у спадщину
    7) престолонаслідник; перехід влади ( до кого-небудь); наступність ( на високій посаді)
    8) бioл. сукцесія, послідовна зміна біогеоценозів

    English-Ukrainian dictionary > succession

  • 10 кон

    1) (предел) межа, границя, рубіж (-бежа); (начало) початок (-тку). От -на - споконвіку; срвн. Искони;
    2) (конец, смерть) край (р. краю), кінець (-нця). Скот у нас в кон пошёл - худоба в нас почала гинути (здихати), у нас почалася (пішла) пошесть (пішов промірок) на худобу. До -ну - до кінця, до скону, до сконання;
    3) (очередь) черга, черед (-ду), (зап.) колія, ряд (-ду). Кон его пришёл - прийшла його (йому) черга (колія). По первому -ну - а) (в первый раз) перший раз, першого разу; б) (в первую очередь) у першу чергу, в першім ряді, на самий перед, (зап.) насамперед;
    4) (место игры) кін (р. кону). Сбить кого с -ну - скинути кого з посади, позбавити кого влади (ваги), звести кого ні нащо. Поставить свою судьбу (участь) на кон - поставити (кинути) свою долю (своє життя) на кін (на карту);
    5) товариство, гурт (-ту), компанія, купа. Он не нашего -ну - він не з нашого гурту (товариства), не з нашої компанії, він не з наших. Либо в кон, либо вон - або до купи, або з купи.
    * * *
    кін, род. п. ко́ну

    поста́вить на \кон — поста́вити на кін

    стоя́ть (быть) на кону́ — стоя́ти (бу́ти) на кону́

    Русско-украинский словарь > кон

  • 11 annuity

    n фін. ануїтет; щорічний дохід; внесок, який періодично виплачується; щорічна рента; a ануїтетний
    ряд рівних за сумою виплат чи надходжень, що здійснюються через регулярні проміжки часу протягом певного періоду, джерелом яких буває попередня сплата загальної суми; ♦ прикладом ануїтету можуть бути страхові внески, щоквартальні внески у довічний фонд (trust account) на майбутнє навчання дитини, виплати за облігаціями (bond) чи привілейованими акціями (preference share) тощо
    ═════════■═════════
    annual premium annuity ануїтет з оплатою річного внеску; apportionable annuity пропорційно подільний ануїтет; contingent annuity умовний ануїтет; deferred annuity відстрочений ануїтет • відтермінований ануїтет; fixed annuity встановлений ануїтет; immediate annuity негайний ануїтет; indexed annuity індексований ануїтет; life annuity довічний ануїтет; nonapportionable annuity неподільний ануїтет; nonrefund life annuity безповоротний ануїтет; ordinary annuity ануїтет, який виплачується в кінці періоду • ануїтет, який видається в кінці періоду; overdue annuity прострочений ануїтет; patent annuity щорічний патентний внесок • щорічне патентне мито; perpetual annuity довічний ануїтет; redeemable annuity термінований ануїтет; refund annuity поворотний ануїтет; reversionary annuity зворотний ануїтет • право на зворотний перехід ануїтету; single premium annuity ануїтет з одноразовою оплатою внеску; terminable annuity ануїтет, який передбачає виплату щорічного доходу протягом визначеного числа років; temporary annuity тимчасовий ануїтет; variable annuity змінний ануїтет
    ═════════□═════════
    annuity contract ануїтетний контракт • ануїтетний договір; annuity due ануїтет, який підлягає виплаті; annuity in arrears прострочений ануїтет; annuity income ануїтетний дохід; annuity payment виплата ануїтету • щорічна виплата • щопіврічна виплата • щоквартальна виплата • щомісячна виплата; annuity reserve резервний фонд страхування ренти; future value annuity tables таблиці майбутньої вартості ануїтету; present value of an annuity приведена вартість ануїтету; to calculate annuity визначати/визначити ануїтет • підраховувати/підрахувати ануїтет; to receive an annuity одержувати/одержати ануїтет; total future value of an annuity загальна майбутня вартість ануїтету
    annuity:: annuity contract
    ═════════◇═════════
    ануїтет < фр. annuité < лат. annus — рік
    * * *
    щорічна рента; щорічний дохід; щорічна допомога; річна рента

    The English-Ukrainian Dictionary > annuity

  • 12 serial marriage

    "багатосерійний шлюб", ряд сімейно-статевих зв'язків на 8-10 років кожний ( пропозиція деяких соціологів)

    English-Ukrainian dictionary > serial marriage

  • 13 space

    1. n
    1) космос; космічний простір (тж outer space)
    2) площа; простір; протяжність; місце
    3) проміжок; віддаль, відстань
    4) період часу; проміжок часу; інтервал
    5) мат. ряд; поле; простір
    6) друк. шпація
    7) кількість рядків для оголошення (в газеті)
    8) місце, сидіння (у поїзді тощо)
    2. adj
    1) космічний

    space cadet — юний космонавт; юний болільник космонавтики; розм. льотчик-лихач

    space communication — космічний зв'язок; зв'язок у космосі

    space food — космічна їжа; їжа космонавтів

    space opera — наукова фантастика; космічна белетристика

    space shotзапуск (політ) у космос

    space suitскафандр (костюм) космонавта

    space vehicle — космічний корабель, літальний апарат; космічна ракета

    space warfare — космічна війна, бойові дії в космосі; війна із застосуванням міжконтинентальних балістичних ракет

    space weapon — космічна зброя; міжконтинентальні ракети

    2) просторовий; що стосується простору

    space perceptionмед. сприйняття простору

    3. v
    1) залишати проміжки; розставляти з проміжками
    2) друк. розбивати на шпації, набирати в розрядку (тж space out)
    * * *
    I [speis] n
    1) протяжність; площа; простір, межі; місце ( яке займається яким-небудь предметом)
    2) космос, космічний простір ( outer space)
    3) фiлoc. простір
    4) відстань, проміжок, інтервал; інтервал ( на друкарській машинці)
    5) період часу, проміжок часу
    6) місце в газеті; час для виступу по телебаченню (продається телекомпаніями; для реклами)
    7) cл. місце в житті; життя ( людини)
    8) мaт. поле; простір
    9) пoлiгp. шпація, пробільний матеріал; пробіл
    11) cл. місце в громадському транспорті; місце або місця в пасажирському літаку
    II [speis] a
    2) який відноситься до простору, просторовий; тривимірний
    III [speis] v
    1) залишати проміжки; розставляти з проміжками
    2) пoлiгp. набирати врозбивку ( space out)
    3) робити пропуски, залишати порожні місця ( при друкуванні на машинці)

    English-Ukrainian dictionary > space

  • 14 serial marriage

    "багатосерійний шлюб", ряд сімейно-статевих зв'язків на 8-10 років кожний ( пропозиція деяких соціологів)

    English-Ukrainian dictionary > serial marriage

  • 15 Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх

    Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770, Штутгарт - 1831) - нім. філософ, створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему - як завершення західноєвропейської класичної філософії даного напряму. Цілісно вона викладена в його "Енциклопедії філософських наук" (1817), конкретніше - в численних працях, виданих прижиттєво і посмертно учнями. Вступ становить "Феноменологія духу" (1807), яку Г. називав "мандрівкою за відкриттями". Зміст цієї нової на той час науки охоплює формування індивіда, розвиток його знань від чуттєвої достовірності до філософських понять, котрий в стислому вигляді відтворює шлях історії матеріальної і духовної культури людства. Сама система поділяється на три частини: "Наука логіки", "Філософія природи" і "Філософія духу". "Наука логіки" (1812 - 1816) - теж нова наука, створена Г. Її предмет - мислення як цілісне утворення, формами і змістом якого є філософські категорії - водночас поняття і об'єктивні визначення світу (див. діалектична логіка). В марксистській традиції найбільшого значення надається логіці Г. (через всебічну розробку в ній діалектики), в той час як в немарксистській філософії, особливо в неогегельянстві, - "Феноменології духу", ряд ідей якої (зокрема, щодо відчуження, панської і рабської свідомості) видаються співзвучними і для сучасної епохи. За Г., природа як така, не пізнана, чужа для мислення. До того ж, термін "відчуження" несе на собі відбиток християнської ідеалістичної традиції: Бог-дух творить світ, який виявляється чужим для нього внаслідок гріхопадіння. В християнстві людина повинна порвати з цим світом, щоб об'єднатися з Богом, у Г. - пізнати його, щоб відкрити в ньому всеосяжне, а отже, ідеальні основи буття. В сучасну добу тлумачення природи як відчуження мислення знайшло подальше підтвердження у взаємному відчуженні природи і людини, як наслідку планетарної, особливо технічної діяльності людства. В "Філософії природи" Г. розвинув також оригінальні ідеї про нероздільну єдність простору і часу, їхню залежність від матерії, що нагадує думки Ейнштейна (ці ідеї філософ висловив ще в 1817 р., майже за сто років до появи теорії відносності). Але порівняно з іншими працями, "Філософія природи" займає незначне місце в системі Г. Натурфілософія в нім. класичній філософії зробила неабиякий вплив на природознавство і філософію в особі Шеллінга, а не Г., за рік до смерті якого почав виходити "Курс позитивної філософії" (1830 - 1842) Конто. Центр тяжіння системи Г. - не природа, а дух Д. ух - основне поняття його вчення В. ибір цього поняття започаткований ще ранніми творами Г. з філософії релігії, налр., таким, як "Дух християнства та його доля" (1798 - 1800). Заслуга й перевага Г. полягала в тому, що для розкриття основного питання філософії він узяв якраз поняття духу, бо воно є найбільш загальним і всеохопним в опозиції до природи і матерії й містить в собі багато своїх форм: свідомість і самосвідомість, психічне почуття, розум і т. д. Різні форми духу Г. дослідив в дев'яти філософських науках, які входять до "Філософії духу". Виокремлено три види духу: суб'єктивний, або індивідуальний; об'єктивний, або суспільний; абсолютний, або всезагальний. Перший вид містить такі науки: антропологію (предмет - душа у співвіднесенні з тілом); феноменологію (свідомість і самосвідомість - співвідношення суб'єктивного і об'єктивного); психологію (духовні властивості індивіда, що розглядаються як самостійний предмет дослідження). Об'єктивний дух охоплює право, моральність (Moralitat) і систему звичаїв (Sittlichkeit). Цей вид духу відтворює всі основні аспекти суспільства. На першому місці стоїть зовнішнє, абстрактне право (за. Енгельсом, "юридичний світогляд є класичним світоглядом буржуазії"). Історія свідчить, що правовими державами стали саме буржуазні держави (феодальні і соціалістичні під це визначення не підпадають). Мораль - внутрішнє право, спосіб поведінки, опосередкований суб'єктивними чинниками: свідомістю, совістю, критичними міркуваннями. Оскільки свобода є вихідне гасло такого суспільства, моральність посідає значне місце в його житті. Головні її категорії - намір і вина, добро і совість. Нарешті, в суспільстві існує великий шар відносин, які є одночасно і внутрішньо притаманними індивідові, і зовнішніми стосовно нього: це - звичаї, традиції, природні права, закони. Системою звичаїв охоплюються три головні сфери суспільства: сім'я - місце народження і виховання людини; громадянське суспільство - система матеріальних і виробничих відносин, в якій кожен переслідує приватну мету; держава - організація, яка утворює і підтримує життя народу як цілого, оберігає його від розпаду. Держава - найвищий ступінь суспільного розвитку - і є втіленням в дійсність абстрактного права. За Г., немає народу, котрий не мав би того державного ладу, на який він заслуговує; кожен народ формується як результат своєї історії і може створити лише те, що вже є її результатом; держава не може бути створена штучно. Третій вид духу - найзагальніший, абсолютний. Його предмет і сфера дії - весь світ (тобто це світогляд). Г. вирізняє три його форми: мистецтво, релігію, філософію. В марксизмі поняття духу було замінено поняттям свідомості, внаслідок чого надто звуженим виявилось і "основне питання філософії". Нині гегелівська традиція відроджується.
    [br]
    Осн. тв.: "Феноменологія духу" (1807); "Наука логіки", ч. І, "Об'єктивна логіка". В 2 т. (1812, 1813); ч. II, "Суб'єктивна логіка" (1816); "Енциклопедія філософських наук" (1817); "Філософія права" (1821); "Філософія релігії". В 2 т. (1832); "Історія філософії". В 2 т. (1833, 1836); "Філософія історії" (1837).

    Філософський енциклопедичний словник > Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх

  • 16 Ісус Христос

    Ісус Христос ( від грецьк. χριστόζ - помазаник (Божий) - згідно християнського віровчення, засновник віровчення, засновник християнства. Більшість християнських церков, окрім монофізитів, вшановують I. X. як боголюдину. В новозавітній літературі (зокрема в Євангелії від Матвія) говориться, що дружина тесляра Йосипа Марія чудесно зачала від Духа Святого і, залишившись непорочною, народила у Віфлеємі І.Х. Щоб зберегти дитя від переслідувань царем Іродом, сім'я, за порадою архангела Гавриїла, відправилася в Єгипет. Після повернення в Галілею І.Х. був хрещений Іваном Хрестителем і почав проповідувати своє вчення. Допомагали йому в цьому 12 учнів, названих апостолами. Зраджений своїм учнем Юдою, І.Х. був засуджений синедріоном (юдейським судом) до смерті - розіп'ятий на хресті, а опісля похований у печері. Після суботи він воскрес. Християни вірять у друге пришестя I. X. Проте не всі вони однаково уявляють Спасителя. Так, юдео-християни вважають його сином Йосипа, монофізити не визнають людську природу I. X. Уявлення про I. X. в християнській свідомості змінювалося протягом І - III ст. Якщо в Одкровенні Івана Богослова I. X. - небесна істота, то вже в Євангеліях знаходимо описання його земного життя. Окрім богословської існують інші версії І.Х. Посилаючись на суперечливість описання I. X. в новозавітній літературі, мовчання відомих діячів І ст. про I. X., ряд дослідників вважають його міфічною особою. Багато дослідників визнають історичну основу образу. Відома для свого часу особа - "праведна людина", "вождь бунту", проповідник - з часом здобула риси Спасителя, була наділена його шанувальниками надприродними властивостями. Додатково аргументи для історичної школи дали кумранські рукописи. Страчений "наставник праведності", згідно вчення есенів, воскресне і буде судити всі народи. З точки зору космічної концепції, І. X. - це прибулець з інших світів, якого земляни наділили надприродними властивостями. Про це свідчить, нібито, відсутність описання дитячих і юнацьких років його життя в ранніх Євангеліях, твердження І.Х. про існування на небі його "батька небесного" тощо. Багато інших космічних елементів містить Апокаліпсис та Євангеліє від Івана.
    А. Колодний

    Філософський енциклопедичний словник > Ісус Христос

  • 17 ПЕРЕДМОВА

    див. також _про словник
    [br]
    \ \ \ \ \ Український "Філософський енциклопедичний словник" (ФЕС) — це перше видання такого типу, завданням якого є систематичний виклад українською мовою філософських знань на сучасному рівні їх розвитку з позицій, що відбивають радикальні зрушення у сучасному світі та його пізнанні; знайомство українського читача з найважливішими явищами, подіями і періодами історико-філософського процесу, з визначними мислителями минулого і творчістю сучасних філософів. Підготовка ФЕС здійснювалась з урахуванням нагромадженого досвіду видання словникової та освітньої літератури в Україні та за її межами. Важливою передумовою стало видання за останні десять років кваліфікованих підручників та навчальних посібників з багатьох галузей філософських знань та філософії в цілому. Безпосереднім вітчизняним словниковим джерелом слугувало перше (1973) та друге (1986) видання "Філософського словника", підготовленого Головною Редакцією Української Радянської Енциклопедії за науковим редагуванням академіка НАН України В.І. Шинкарука та за участю колективу авторів, значна частина яких є авторами і нинішнього видання.
    \ \ \ \ \ Пропонований читачеві ФЕС підготовлений на принципово іншій теоретичній і методологічній основі, ніж "Філософський словник". Філософська думка в Україні переживає нині глибокі зрушення, пов'язані зі становленням незалежної національної держави та з відмовою від деструктивних для філософії ідеологічної заангажованості та догматизму. На відміну від попередніх видань в ФЕС трансформована система філософських категорій і понять через вилучення одних і введення потужної множини інших філософських термінів. Це дозволяє усунути звуженість та підпорядкування змістового викладу матеріалу лише одній із багатьох філософських течій; уникнути спрощеності та однобічності підходів і оцінок.
    \ \ \ \ \ Відбиваючи загальнолюдські цивілізаційні тенденції філософського поступу, ФЕС висвітлює здобутки української філософської культури в річищі світової філософської думки, зокрема європейської. Таке сполучення є органічним, позаяк українська філософська думка розвивалася у тісній взаємодії з європейською, окрім того, воно дозволяє виявити загальнолюдський зміст і національну специфіку в розробці фундаментальних філософських проблем. З огляшду на такий підхід, до ФЕС був уперше в словниковій літературі систематично долучений великий масив української філософської думки, представники якої хоч здебільшого і не були "чистими" професіоналами, проте зробили значний внесок у формування самобутньої української філософської культури. При цьому в ФЕС знайшли висвітлення явища і постаті української філософської думки, які в радянський період тенденційно замовчувалися. Особливістю даного словника є те, що в ньому вміщено короткі біографічні довідки та відомості про філософський доробок наших сучасників, що надає читачеві можливість познайомитися із станом філософської науки в нашій країні, характером проблематики та теоретичним рівнем її дослідження.
    \ \ \ \ \ Розмаїття, національні та цивілізаційні особливості філософської культури охоплені такою мірою, якою дозволяє обсяг ФЕС, склад авторського колективу, стан її вивчення і висвітлення в науковій літературі, доступність джерельної бази.
    \ \ \ \ \ Добір прізвищ сучасних українських філософів ґрунтувався на важливості порушених ними філософських проблем та висунутих ідей, реальному внеску в розвиток філософії та освіти в Україні. Зазначені в статтях основні праці, незалежно від національної приналежності постаті та від мови оригіналу, подаються українською мовою з зазначенням у дужках року їх першого видання. У біографічних статтях у ряді випадків відсутні окремі дані, що стосуються життя і діяльності мислителя. Це пояснюється тим, що в процесі роботи над статтею не вдалося віднайти потрібної інформації.
    \ \ \ \ \ ФЕС не дотримується жорсткої нормативності в поданні змісту філософських термінів, в трактуванні філософських вчень, напрямів, течій; не претендує на однозначні оцінки інтелектуальних здобутків видатних постатей історико-філософського процесу. В багатьох статтях ФЕС поряд із загальноприйнятим, усталеним тлумаченням дається авторське бачення або розуміння філософського терміна, вчення, події тощо, чим реалізується принцип плюралізму мислення. Тому між окремими статтями можливі розбіжності, наявність альтернативних чи суперечливих думок. Такі статті подаються як авторські з відповідними підписами. Статті усталеного змісту, статті про персонали та деякі інші подаються без підписів, хоч зроблено винятки для окремих статей про історичні постаті, діяльність яких оцінюється далеко неоднозначно. В кінці ФЕС подається повний склад авторів.
    \ \ \ \ \ Упорядкування статтей проведено за алфавітом. У ФЕС певною мірою впроваджена система взаємних посилань, що дозволяє поглибити розуміння того чи іншого філософського терміна за рахунок споріднених статей. В кожній конкретній статті термін, на який робиться посилання, виділяється курсивом. Терміни, що передаються двома (або більше) словами, вписуються в алфавітний контекст таким чином, щоб на першому місці стояло основне, логічно навантажене слово і утворювало зі спорідненими термінами єдиний тематично-смисловий блок. Наприклад, терміни теорія пізнання, концепції раціональності, соціальні відносини подаються відповідно як " пізнання теорія", "раціональності концепції", "відносини соціальні".
    \ \ \ \ \ У підготовці ФЕС був задіяний великий авторський колектив, основу якого склали науковці Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. Були залучені провідні науковці з інших академічних установ та викладачі вищих навчальних закладів Києва та країни, знані фахівці із Польщі і Франції.
    \ \ \ \ \ ФЕС не орієнтується на якусь одну специфічну категорію читачів. "Філософський енциклопедичний словник" адресується науковцям та аспірантам, викладачам та студентам вищих навчальних закладів, учителям та учням загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій, широкому колу української інтелігенції, що прагнуть познайомитися з вітчизняною та зарубіжною філософією і її творцями, основними філософськими поняттями і вченнями, традиціями та новаціями, розмірковує над хвилюючими проблемами сьогодення. Пропонований словник - дзеркало нашого часу, перехідного періоду в становленні української філософії.
    \ \ \ \ \ Довідковий матеріал для висвітлення персоналій та окремих термінів світової філософської думки уточнювався за: The Encyclopedia of Philosophy. - Editor in Chief Paul Edwards. - Macmillan Publishing Co. - N.Y.; London. - Vol. 1 - 8. - 1972; The Encyclopedia of Philosophy. - Supplement. - Editor in Chief Donald M. Borchert. Macmillan Reference USA. - Simon & Schuster Macmillan. — N.Y., 1996; Dictionary of Philosophy and Religion: Eastern and Western Thought. By W.L.Reese. - New Jersey: Humanities Press Inc. 1980; Современная западная философия/Словарь. - Москва, 1998; Новая философская анциклопедия. В 4 т. - Москва: " Ммсль". 2000.
    \ \ \ \ \ Наукові редактори, Редколегія та Видавництво усвідомлюють, що така перша проба опрацювання українського енциклопедичного словника неминуче пов'язана з певними упущеннями та недоліками. Тому вони будуть вдячні всім читачам за критичні зауваження, поради та пропозиції, які будуть враховані в подальшій роботі. Листи просимо надсилати на адресу: 01001, Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України або Видавництва гуманітарної літератури "Абрис".
    П.Ф. Йолон
    Н.П. Поліщук
    Л.В. Озадовська

    Філософський енциклопедичний словник > ПЕРЕДМОВА

  • 18 філософія життя

    ФІЛОСОФІЯ ЖИТТЯ - 1) Поняття вперше з'являється у філософському обігу в кін. XVIII - на поч. XIX ст. як противага поняттю "теоретична філософія" і асоціюється із філософією практичного життя. Пізніше до нього звертається антираціоналістичний напрям, представники якого - Гаман, Якобі - вивищують безпосереднє почуття, переживання та віру. 2) Ф. ж. як напрям сучасної філософії формується наприкін. XIX - на поч. XX ст.; життя було проголошено основним принципом філософування С. віт, соціум, культура постають як цілісні організми. Для Ф. ж. характерне прагнення до всеохопного осягнення життя людини у природі, суспільстві та практичному буденному існуванні на противагу редукціонізму - механістичному усередненню унікальних проявів життя у процесі наукового аналізу. Критично оцінюючи методологічні засади класичної філософії, Ф. ж. наголошувала на пізнавальних можливостях індивіда, передовсім на його здатності до розуміння О. дин із фундаторів Ф. ж. - Вергсон вважав мозок механічним знаряддям, завдяки якому розум здатен пізнавати лише закостенілі, мертві форми, саме ж життя не осягається за допомогою понять. Індивід у його тілесному, психічно-чуттєвому, інтелектуальному проявах є ірраціональним, рухливо-плинним цілісним багатоманіттям. Автентичне розуміння життя досягається лише в акті інтуїції, зокрема, завдяки індивідуальному переживанню цього акту. Ф. ж Б. ергсона прагнула повернути втрачену довіру до чуттєвого світосприйняття, в якому реальність постає у простих, інтуїтивно-ясних, самоочевидних формах світоспоглядання. Нім. течію Ф. ж. (Дильтей, Зиммель, Клагес, Юнгер, Шпенглер) започатковує Ніцше. Світ розглядається у становленні, але, на відміну від апофеозу творчості Бергсона, Ніцше зображує його як вічний колообіг. Проблематика життя зміщується із космічноспоглядального до волюнтаристського, праксеологічно-ціннісного виміру філософії культури. Витоки духовної кризи європейської культури вбачаються у надмірному захопленні раціональним аполлонівським світосприйняттям та забуттям діонісійського прагнення до переживання повноти життя. Щоб повернути духовне здоров'я європейській культурі, проголошується нігілістичне гасло радикальної "переоцінки усіх цінностей". У світлі міфу про вічне повернення буття втрачає абсолютний вимір. На відміну від елітарного антропологізму ніцшеанства, академічна версія Ф. ж. Дильтея виходить із принципу толерантної терпимості до інших світоглядних цінностей. Ф. ж. спирається на науку про дух і герменевтичний метод, зміщуючись у царину історизму, зокрема історичних типів світогляду. Тільки звертаючись до історії, людина здатна усвідомити, чим вона насправді є. Ф. ж. обґрунтовує в контексті історизму власний предмет і метод як самостійні по відношенню до природничих наук. Шпенглер розглядає всесвітню історію як результат життєдіяльності восьми окремих культур К. ожна культура уявляється цілісним організмом, який існує близько тисячі років. Прафеноменальна душа культури проходить ряд циклів - становлення культури, цивілізації та загибелі. В царині всесвітньої історїі панує доля, тоді як у природі - детермінізм. Ф. ж. справила вплив на герменевтику, екзистенціалізм, філософську антропологію, персоналізм, а також на формування стилю мислення філософії постмодерну.
    Б. Головко

    Філософський енциклопедичний словник > філософія життя

См. также в других словарях:

  • РОК-Н-РОЛЛ — (англ. rock n roll rock and roll, букв. качайся и крутись), модный американский танец 1950 х гг. Коммерциализированная модификация негритянского ритм энд блюза. На основе рок н ролла возник целый ряд новых танцевальных жанров, кроме того, он… …   Большой Энциклопедический словарь

  • Рок-музыка — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете …   Википедия

  • Рок-музыкант — Запрос «Рок» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Запрос «Рокер» перенаправляется сюда. О мотоциклистах см. Байкеры. Рок музыка (англ. Rock music)  обобщающее название многих направлений музыки. Слово «rock»  качать  в данном случае… …   Википедия

  • Рок-певец — Запрос «Рок» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Запрос «Рокер» перенаправляется сюда. О мотоциклистах см. Байкеры. Рок музыка (англ. Rock music)  обобщающее название многих направлений музыки. Слово «rock»  качать  в данном случае… …   Википедия

  • Рок (музыка) — Запрос «Рок» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Запрос «Рокер» перенаправляется сюда. О мотоциклистах см. Байкеры. Рок музыка (англ. Rock music)  обобщающее название многих направлений музыки. Слово «rock»  качать  в данном случае… …   Википедия

  • РОК-МУЗЫКА — основная разновидность популярной музыки, возникшая около 1954; для нее характерны использование электромузыкальных инструментов (например, электрогитар) и упор на четко выраженный ритм и громкость звучания. В короткой истории рок музыки четко… …   Энциклопедия Кольера

  • Рок-Айленд (Иллинойс) — Город Рок Айленд англ. Rock Island Страна СШАСША …   Википедия

  • РОК-МУЗЫКА — Предвестником урал. рока стала гр. Сонанс , образованная в 1975 при Урал. гос. ун те А.Пантыкиным. Гр. работала в стиле интеллектуального арт рока с элементами пантомимы. Серьезным вкладом коллектива в муз. иск во стал вып. альбома Шагреневая… …   Екатеринбург (энциклопедия)

  • Белл-Рок — Маяк Белл Рок Название маяка Маяк Белл Рок Страна …   Википедия

  • Панк-рок — панк рок …   Википедия

  • Фолк-рок — Направление: Рок Истоки: Народная музыка Рок музыка Место и время возникновения: Середина 1960 х …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»